Спецпроект

Україна передала Ермітажу його експонат. Росіяни не поспішають робити жести у відповідь

За підрахунками українських істориків та мистецтвознавців, у Росії зберігається близько 30 тисяч предметів мистецтва, що належать Україні.

Україна передала російському державному Ермітажу викрадений звідти у 2005 році експонат - вазу ХІХ століття. Місцем для проведення церемонії передачі культурної цінності обрали київський Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Співробітники цього закладу мріють також повернути з Ермітажу частину своєї колекції. Утім, російська сторона радить не плекати марні надії, повідомляє радіо "Свобода".

Ваза ХІХ століття з безбарвного скла на підставці "накладного срібла" була виявлена в Україні через рік після крадіжки з Ермітажу. Від того часу тривала процедура повернення, що складається з кількох експертиз та судових засідань.

Зрештою культурна цінність повернулася до рук господарів. Відбулося це у київському Музеї мистецтв імені Ханенків, який за радянської доби також втратив частину своєї колекції. Кілька цінних картин тепер зберігаються саме в Ермітажі.

Про це розповіла директор музею Ханенків Віра Виноградова.

"У 20-30-ті роки з музеїв забиралися експонати, через Держторг продавалися за кордон, - каже вона. - Але деякі речі не продавалися і осідали в центральних музеях. Там є більше шести наших робіт. Найбільш цінні: перської роботи акваманіл, десь ХІІІ сторіччя, надзвичайно рідкісна річ; картина Натуара, французького художника, "Амур, що точить стріли"; ще декілька французьких пейзажів".

Утім, картини з музею Ханенків навряд чи повернуться до України, заявив радіо "Свобода" заступник директора Ермітажу Георгій Вілінбахов.

"Я привіз усю документацію по цих предметах, щоб створити віртуальний каталог колекції Ханенків. Що стосується передачі з музею до музею, то на мою думку, це справа доволі безперспективна. У роки між революцією та Другою світовою війною тодішній уряд до музейних колекцій ставився по-варварськи. Якщо ми зараз складемо список картин із Ермітажу, котрі перебувають не в Ермітажі, то це буде близько 18 тисяч предметів мистецтва, що є у різних музеях, зокрема, України", - зауважив Вілінбахов.

Не сприятиме поверненню культурних цінностей до України і поглиблена співпраця з Росією у сфері культури, задекларована чинною владою.

Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через кордон не має повного і достеменного переліку експонатів, що протягом радянської доби були вивезені з України до російських музеїв.

За підрахунками українських істориків та мистецтвознавців, у Росії зберігається близько 30 тисяч предметів мистецтва, що належать Україні.

Тим часом, взаємний обмін вивезеними експонатами залишається непропорційним. Якщо з Росії в Україну повернулися кілька десятків предметів, то культурні цінності, котрі відправили у зворотному напрямку, вже рахують на сотні.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.