Спецпроект

У Литві заборонено розкидати сніг лопатами з комуністичною символікою

Заборона на демонстрацію радянської та нацистської символіки діє в Литві з 2008 року. Поза законом були оголошені, зокрема, прапор СРСР і радянські символи: серп і молот і червона п'ятикутна зірка.

Співробітникам комунального підприємства "Panevezio gatves" (Литва) загрожує штраф у розмірі від 500 до 1000 літів (від 190 до 380 доларів) за використання лопат з радянською символікою, повідомляє сайт "Историческая память" з посиланням на РИА "Новости" і газету "Lietuvos rytas".

Лопати для розчищення вулиць Паневежіса від снігу, як пояснив представник підприємства, були виготовлені з фанери, що залишилася ще з радянських часів.

"Залишилася хороша червона фанера із зображенням серпа і молота. Щоб її не викидати, ми зробили з неї лопати", - зазначив він.

"Робітники, які прибирали сніг такими лопатами, порушили закон. Їм загрожує штраф від 500 до 1000 літів. Крім того, лопати можуть конфіскувати. Однак розмір штрафу визначить суд", - заявила завідувач юридичним відділом Паневезької мерії Ірма Масілюнене.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.