Спецпроект

Львівські ветерани вимагають вилучити книгу Марії Матіос за порівняння обеліска з фалосом

Ветерани Великої Вітчизняної війни вимагають вилучити з продажу книгу Марії Матіос "Вирвані сторінки з автобіографії". Підстава - порівняння письменницею пам'ятника перемоги у столиці із фалосом.

Про це повідомляє сайт "Буквоїд".

Як повідомив директор видавництва "Піраміда" Василь Гутковський, сьогодні до видавництва завітав співробітник Шевченківського райвідділу внутрішніх справ Львова на прізвище Свірідов, який за дорученням Львівської обласної прокуратури ознайомив "Піраміду" із зверненням ветеранів, котрі вимагають вилучити з продажу книжку "Вирвані сторінки з автобіографії".

"Жодних документів, жодних копій міліціонер не надав, посилаючись на вказівку свого керівництва. Вони хотіли ще бачити саму Марію Матіос. Утім, ми сказали йому, що вона мешкає у Києві", - каже Гутковський.

Марія Матіос зі здивуванням сприйняла цю новину. "Певно, ветерани війни не досить уважно читали мою книжку, оскільки у ній я багато згадую своїх односельців, які воювали під час Великої Вітчизняної війни", - заявила вона.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.