Спецпроект

Янукович закликав розібратися з нелегальними колекціями

Президент Віктор Янукович вимагає активізувати боротьбу з "чорною археологією".

Про це він заявив під час засідання Громадської гуманітарної ради, повідомляє УП з посиланням на УНІАН.

"Зростаючі апетити деяких колекціонерів до безцінних старовинних речей призвели до виникнення потужного чорного ринку - незаконної торгівлі культурними цінностями. Безумовно, з цим держава у подальшому миритися не може", - наголосив Янукович.

Він додав, що влада повинна вжити всіх заходів із дотримання міжнародних вимог у цій сфері.

Про те, як борються з чорними археологами у Швеції, читайте тут

Президент також висловив переконання у необхідності на законодавчому рівні покласти край нелегальному видобутку, обігу та колекціонуванню археологічних знахідок.

Як Янукович намагається вимовити слово "археологія", дивіться у розділі "Відео"

У зв’язку з цим Янукович заявив про необхідність внесення змін до законів про охорону археологічної спадщини, а також про музеї і музейну справу щодо "віднесення приватних археологічних колекцій до державної частини музейного фонду України".

Янукович наголосив, що така практика прийнята практично в усіх країнах світу.

Про те, як можуть відбуватися позалегальні розкопки в Україні, читайте в розділі "Екскурсії"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.