Спецпроект

Янукович закликав розібратися з нелегальними колекціями

Президент Віктор Янукович вимагає активізувати боротьбу з "чорною археологією".

Про це він заявив під час засідання Громадської гуманітарної ради, повідомляє УП з посиланням на УНІАН.

"Зростаючі апетити деяких колекціонерів до безцінних старовинних речей призвели до виникнення потужного чорного ринку - незаконної торгівлі культурними цінностями. Безумовно, з цим держава у подальшому миритися не може", - наголосив Янукович.

Він додав, що влада повинна вжити всіх заходів із дотримання міжнародних вимог у цій сфері.

Про те, як борються з чорними археологами у Швеції, читайте тут

Президент також висловив переконання у необхідності на законодавчому рівні покласти край нелегальному видобутку, обігу та колекціонуванню археологічних знахідок.

Як Янукович намагається вимовити слово "археологія", дивіться у розділі "Відео"

У зв’язку з цим Янукович заявив про необхідність внесення змін до законів про охорону археологічної спадщини, а також про музеї і музейну справу щодо "віднесення приватних археологічних колекцій до державної частини музейного фонду України".

Янукович наголосив, що така практика прийнята практично в усіх країнах світу.

Про те, як можуть відбуватися позалегальні розкопки в Україні, читайте в розділі "Екскурсії"

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.