Спецпроект

Проти громадянина Щура, який хотів землі у замку Тустань, порушено кримінальну справу

8 грудня 2010 року за фактом незаконного проведення земляних робіт на об'єкті археологічної спадщини Сколівським райвідділом ГУМВС (Львівщина) порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК України.

Про це повідомляє ВГО "Національний екологічний центр України".

У червні 2010 року співробітники Державного історико-культурного заповідника "Тустань" повідомили, що на земельній ділянці, яка розміщена в с. Урич Сколівського р-ну Львівської обл., з 27 травня по 9 червня 2010 р. гр. Щур Михайло Пилипович інтенсивними темпами здійснював земляні та будівельні роботи без дозволу на їх проведення.

На галявині Фестивалю "Ту Стань" Державного історико-культурного заповідника "Тустань" в межах охоронних зон пам'ятки виконані земляні роботи щодо зміни русла струмка Воронового.

Детальніше про конфлікт довкола "Тустані" читайте у розділі "Дайджест"

Про свої наміри змінити русло неодноразово усно заявляв Щур М.П. Метою земляних  робіт по зміні русла струмка була спроба змінити контур прибережної захисної  смуги, охоронний статус якої також заважав порушнику вести будівельні роботи.

Але земельна ділянка, на якій проведені земляні роботи, входить до території пам'ятки археології "Городище літописного міста Тустань", що підтверджується науково-проектною документацією "Коригування меж території Державного історико-культурного заповідника "Тустань" та визначення меж і режимів використання зон охорони пам'яток культурної спадщини в районі с. Урич Сколівського району Львівської області", розробленою Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень та затвердженою Наказом Міністерства культури і туризму України № 90/0/16-10 від 26.02.2010 р.

Результатом такого вчинку громадянина Щура М.П. стало порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.