Спецпроект

Герман каже, що не пропонувала віддати Софію Київську Московському патріархату

Заступник глави Адміністрації Президента Ганна Герман спростовує повідомлення деяких ЗМІ про нібито її пропозицію приєднати Національний заповідник "Софія Київська " до Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Про це Ганна Герман заявила у коментарі кореспонденту УНІАН.

Вона уточнила, що на засіданні Громадської гуманітарної ради 22 грудня йшлося про те, щоб передати Національний заповідник "Софія Київська" під патронат Міністерства культури, оскільки цей заповідник, як і Києво-Печерська лавра, знаходяться у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під одним реєстраційним номером.

"Чому ж в Україні Києво-Печерська лавра знаходить в управлінні Міністерства культури, а "Софія Київська" відноситься до Міністерства регіонального розвитку? Треба, щоб ці дві святині були під патронатом одного міністерства. Так зручніше їм допомагати, так зручніше робити плани з розвитку, реконструкції, реставрації", - пояснила Герман.

За її словами, інформація про приєднання Національного заповідника "Софія Київська" до Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника - це "спекуляції, перекручена інформація, свідоме чи не свідоме введення в оману суспільства".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.