Спецпроект

Затриманих за підрив Сталіна відпустили. Але шукають далі

Міліція відпустила затриманих у справі про підрив пам'ятника Сталіну в Запоріжжі представників всеукраїнського об'єднання "Свобода".

Про це повідомляє ЛІГАБізнесІнформ з посиланням на прес-службу "Свободи".

Главу запорізької "Свободи" Віталія Подлобнікова, заступника глави з молодіжних питань цієї ж організації Юрія Гудименко, а також представника молодіжної організації "Небо" випустили в неділю.

"Міліція вимагала свободівців зізнатися (у вибуху пам'ятника), не допускала адвокатів. Крім того, затримані навіть не були зареєстровані у відділенні міліції, куди вони були доставлені", - зазначили в прес-службі.

Також в "Свободі" вказали, що 2 січня Подлобнікова знову викликали в міліцію, проте в іншій справі.

"Свобода" непричетна до вибуху пам'ятника Сталіну, але в той же час виступає проти встановлення пам'ятників лідерам тоталітарних режимів", - підкреслили в прес-службі.

Сам Подлобніков заявив, що під час допиту в міліції на нього та його заступника Юрія Гудименка "чинився психологічний тиск".

За його словами, "слідчий вимагав дати інформацію про організацію", цікавився, чи навчаються "свободівці" вибухотехнічній справі.

"Міліція намагається довести, що ми підірвали Сталіна", - додав він.

Подлобніков також сказав: "У неділю в міліцію викликали ще трьох наших активістів, це означає, що міліція шукає докази саме серед нашої організації, ми передбачаємо, що слід очікувати обшуків і затримань".

Тим часом перший секретар Запорізького обкому КПУ Олексій Бабурін заявив, що погруддя буде відовлене, повідомляє УП.

"Сталін жив, Сталін живий, Сталін буде жити, у тому числі і у формі пам'ятника", - заявив він.

За його словами, новий пам'ятник Сталіну комуністи мають намір зробити більш стійким до вибухів і інших можливих дій, спрямованим на його руйнування.

Зруйнований пам'ятник Сталіну, за словами Бабуріна, був усередині порожнистим, тому відносно легко був знищений вибухом.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.