Спецпроект

Російські записи з радарів Смоленського аеропорту зникли - польські ЗМІ

У Росії зникли записи із радарів Смоленського аеродрому, які фіксували момент посадки польського літака, на борту якого був Президент Польщі Лех Качинський, 10 квітня 2010 року.

Про це повідомляє TVN24 з посиланням на власні джерела, інформує УНІАН.

За даними польських журналістів, диспетчер Смоленського аеродрому міг не бачити на радарі польського літака, коли він був за кілометр до початку злітно-посадкової смуги.

"Цієї інформації не можна офіційно підтвердити, бо у таємничий спосіб зникли теж записи із радарів", - зазначає TVN24.

Представник Польщі в Міждержавному авіаційному комітеті (МАК) Едмунт Кліх підтвердив, що польська сторона не отримала відповіді від росіян на прохання надати ці записи.

"Ми багато разів зверталися з таким проханням (...), але не отримали ні відповіді, ні записів", - сказав він.

TVN24 відзначає, що поляки також не отримали стенограми усіх розмов із диспетчерської вежі, зокрема, з мобільних телефонів, які дозволили би з`ясувати, хто у Москві дав дозвіл на посадку всупереч зауваженням диспетчерів.

За даними польських журналістів, росіяни офіційною причиною відмови назвали те, що поляки - попри незгоду МАК - опублікували стенограму розмов у кабіні пілотів урядового літака.

Нагадаємо, що 17 грудня глава польського уряду Дональд Туск назвав "неприйнятним" підготовлений російським МАК рапорт про причини Смоленської катастрофи, у якій 10 квітня 2010 року загинули 96 польських громадян, в тому числі Президент Польщі Л.Качинський.

Польська сторона надіслала майже 150 сторінок зауважень до 210-сторінкового документа росіян.

За даними Кліха, МАК планує опублікувати остаточний рапорт причин Смоленської катастрофи до лютого 2011 року.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.