Спецпроект

Російські записи з радарів Смоленського аеропорту зникли - польські ЗМІ

У Росії зникли записи із радарів Смоленського аеродрому, які фіксували момент посадки польського літака, на борту якого був Президент Польщі Лех Качинський, 10 квітня 2010 року.

Про це повідомляє TVN24 з посиланням на власні джерела, інформує УНІАН.

За даними польських журналістів, диспетчер Смоленського аеродрому міг не бачити на радарі польського літака, коли він був за кілометр до початку злітно-посадкової смуги.

"Цієї інформації не можна офіційно підтвердити, бо у таємничий спосіб зникли теж записи із радарів", - зазначає TVN24.

Представник Польщі в Міждержавному авіаційному комітеті (МАК) Едмунт Кліх підтвердив, що польська сторона не отримала відповіді від росіян на прохання надати ці записи.

"Ми багато разів зверталися з таким проханням (...), але не отримали ні відповіді, ні записів", - сказав він.

TVN24 відзначає, що поляки також не отримали стенограми усіх розмов із диспетчерської вежі, зокрема, з мобільних телефонів, які дозволили би з`ясувати, хто у Москві дав дозвіл на посадку всупереч зауваженням диспетчерів.

За даними польських журналістів, росіяни офіційною причиною відмови назвали те, що поляки - попри незгоду МАК - опублікували стенограму розмов у кабіні пілотів урядового літака.

Нагадаємо, що 17 грудня глава польського уряду Дональд Туск назвав "неприйнятним" підготовлений російським МАК рапорт про причини Смоленської катастрофи, у якій 10 квітня 2010 року загинули 96 польських громадян, в тому числі Президент Польщі Л.Качинський.

Польська сторона надіслала майже 150 сторінок зауважень до 210-сторінкового документа росіян.

За даними Кліха, МАК планує опублікувати остаточний рапорт причин Смоленської катастрофи до лютого 2011 року.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.