Спецпроект

Архівні документи руйнують міф про антисемітизм ОУН - В'ятрович

Український історик Володимир В'ятрович у Гарвардському університеті досліджує архів одного з керівників Організації українських націоналістів, Миколи Лебедя.

Це більше тисячі мікрокопій оригінальних повстанських документів та тисячі документів про діяльність різноманітних українських організацій у діаспорі.

"Архів Лебедя є історичною сенсацією. Після керування ОУН Лебідь тривалий час очолював референтуру зовнішніх зв'язків Організації українських націоналістів. У 1944-му він залишив Україну і за дорученням Шухевича вивіз великий архів матеріалів, які стосуються історії ОУН з 40-х років. Лебедь поповнював архів, перебуваючи у Західній Німеччині, а потім в Америці", - розповів історик Українській службі "Голосу Америки".

За словами В'ятровича, архівні документи дозволяють спростувати антиукраїнські історичні міфи. Зокрема, про "антисемітизм" українських націоналістів та участь ОУН у Голокості.

"Наприклад, звинувачення Романа Шухевича в участі у єврейських погромах у Львові в 1941 році. Документи з архівів СБУ розказали, як цей міф створювали наприкінці 50-х років з політичною метою - дискредитувати тодішнього західнонімецького міністра Теодора Оберлендера. Влітку 1941-го він був у Львові. Документи показують як шукали та готували свідків, як проводили судове засідання", - каже Володимир В'ятрович.

Документи з архіву Миколи Лебедя розповідають про участь євреїв в українському підпіллі, показують, що українське підпілля особливо в післявоєнний період намагалось налагодити співпрацю з євреями. 

"У підручниках КДБ міститься інформація, що у 1947 році представники єврейських націоналістичних кіл намагалися встановити зв'язок з українським підпіллям та Романом Шухевичем", - підкреслив В'ятрович, який в 2009-2010 роках очолював архів Служби безпеки України. 

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.