Спецпроект

ТАБАЧНИК СТВОРИВ ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ

Кабінет міністрів за пропозицією Міносвіти і науки вирішив реорганізувати Національний науково-дослідний інститут українознавства в Національний науково-дослідний інститут українознавства та світової історії.

Про це йдеться в розпорядженні Кабміну № 4, повідомляє "Кореспондент".

Крім того Кабмін погодився з пропозицією Міносвіти реорганізувати Державний інститут розвитку сім'ї та молоді у Державний інститут сімейної і молодіжної політики.

Кабмін доручив Міносвіти в місячний термін затвердити положення про реорганізовані інститути, а у двомісячний термін здійснити заходи, пов'язані з реорганізацією.

Розпорядження набуде чинності після видання указу Президента про збереження за НДІ українознавства та всесвітньої історії національного статусу.

Науково-дослідний інститут українознавства Міністерства освіти і науки - провідний заклад України, до компетенції якого належить розробка наукової концепції українознавства, впровадження його досягнень в освітню практику, а також координація українознавчих наукових досліджень у всіх країнах, де проживають українці.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.