Спецпроект

Післязавтра суд має визнати, чи є Шухевич героєм

Вищий адмінсуд 12 січня розгляне позов до Президента про визнання незаконним і скасування Указу про присвоєння головнокомандуючому УПА Роману Шухевичу звання "Герой України".

Про це з посиланням на "Острів" повідомляють "Українські Новини".

Позивач у цій справі - адвокат Володимир Оленцевич - нагадав, що подав свій позов у Донецький окружний адміністративний суд понад два роки тому - у вересні 2008 року. 11 лютого 2009 року позов був відхилений, на що Оленцевич подав скаргу в Донецький апеляційний адміністративний суд. Однак і цей суд рішенням від 12 травня 2009 року залишив чинною постанову суду першої інстанції.

"Тоді я подав касаційну скаргу у Вищий адміністративний суд України, який у вересні 2009 року відкрив провадження за моїм позовом", - сказав Оленцевич.

З його слів, тільки через рік, 3 листопада 2010 року, Вищий адмінсуд прийняв рішення скасувати постанову Донецького окружного адмінсуду від 11 лютого 2009 року й рішення Донецького апеляційного адмінсуду від 12 травня 2009 року й направив справу в суд першої інстанції на новий розгляд.

При цьому Оленцевич звернув увагу, що тепер судом першої інстанції в його справі виступає не Донецький окружний адміністративний суд, а Вищий адміністративний суд, оскільки, відповідно до нового законодавства, з 13 травня 2010 року всі позови щодо указів Президента розглядає тільки Вищий адмінсуд.

Інтерв'ю з адвокатом Бандери - російським юристом Романом Орєховим - читайте тут 

"Тепер рішення Вищого адмінсуду є "остаточними і беззастережними", тобто не можуть бути оскарженими", - сказав Оленцевич.

Він додав, що за його позовом 7 грудня 2010 року Вищий адмінсуд України відкрив провадження вже як суд першої інстанції, а 20 грудня призначив дату судового засідання - 10 година 12 січня 2011 року.

Зі слів Оленцевича, суд також залучив до розгляду позову як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, сина Романа Шухевича - Юрія-Богдана Шухевича.

Нагадаємо, Донецький окружний апеляційний адмінсуд 21 квітня визнав незаконним і ухвалив скасувати указ Віктора Ющенко в 2007 році про присвоєння Шухевичу звання Героя України.

Крім того, 23 червня Донецький окружний апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня про визнання незаконним указу про присвоєння лідерові ОУН Степану Бандері звання Героя України.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.