Спецпроект

Митники не дали вислати у США і Швецію радянські нагороди

Митники виявили незаконне вивезення дев’яти нагород за межі нашої країни, повідомляє прес-центр Державної митної служби України.

Шість орденів - "Олександра Невського", "Червоної Зірки" та "Червоного Прапора" - медалі "За відвагу", "За оборону Сталінграду", "За оборону Ленінграду" й посвідчення "За участие в героической обороне Сталинграда" і "За участие в героической обороне Ленинграда", а також орденську книжку вивили у двох міжнародних поштових відправлень.

Ці поштові відправлення прямували з України до США та Швеції.

Нагороди виявили під час проведення митного контролю поштових відправлень на рентген-апараті у дільниці обміну авіапошти в аеропорту "Бориспіль".

Вилучені нагороди. Фото Держмитслужби

Таким чином своїми діями двоє наших співвітчизників (відправники пошти) порушили порядок переміщення товарів відповідно до статті 96 Митного кодексу України. 

Складено протоколи про порушення митних правил за ст. 341 Митного кодексу України (пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях заборонених товарів).

Вилучені посвідчення

 Предмети правопорушення вилучено.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.