Спецпроект

У Підгорецькому палаці знайшли снаряди і міни Другої світової

На території Підгорецького замку у Львівській області виявили 5 боєприпасів часів Другої світовох війни, повідомили агентству "Інтерфакс-Україна" у прес-службі головного управління МНС у Львівській області.

За даними прес-служби, 10 січня під час прибирання снігу на території замку були знайдені 4 артснаряди калібру 76 мм і 45-мм мінометна міна.

Місце виявлення обгороджено, послана заявка на вилучення боєприпасів.

Підгорецький замок у своєму нинішньому вигляді був спроектований в середині 17-го століття архітекторами Гійомом Левассером де Бопланом і Андреа дель Аква. Будівництво велося протягом 1635 - 1640 рр.

Замок належав королівським і князівським родам Собєських, Жевуських і Сангушків. До 1939 року в замку діяв приватний музей князів Сангушко.

Влітку 1944 року на території палацу відбувалися бої дивізії "Галичина" і Першого Українського фронту

У 1940 році, з приходом радянської влади, замок-палац передається Львівському історичному музею. Під час Другої світової палац сильно постраждав. У 1945 році він був розграбований військовослужбовцями Золочівського гарнізону.

У 1947 році музей був закритий і в 1949 році відкрито санаторій для хворих на туберкульоз. У 1956 році в Підгорецькому замку була велика пожежа, яка знищила більшу частину інтер'єру, після чого проводилися реставраційні роботи.

В подальшому тут продовжує функціонувати санаторій, а в другій половині 1970-их на території замку знімали фільм "Три мушкетери". Саме тут Боярський бігає і кричить "Констанція!"

Подивитися на Підгорецький замок з висоти польоту птаха можна в розділі "Артефакти"

У 1997 році Підгорецький замок було передано Львівській галереї мистецтв. У тому ж році створюється благодійний фонд відродження Підгорецького замку. У фондах галереї збереглося 85% експонатів із замку, які планується туди повернути і розмістити у відновленому палаці музей інтер'єрів.

Підгорецький парк належить до пам'яток садово-паркового мистецтва державного значення. Побудований на рівні найкращих зразків так званих "італійських" парків, він є кращим і мало не єдиним на Україні парком такого типу.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.