Спецпроект

В Таллінні відкриється музей КДБ

В одному з найвідоміших за часів СРСР талліннському готелі "Віру" у четвер відкривають музей КДБ, присвячений роботі радянської спецслужби в цьому готелі.

Музей розташований на 23-му поверсі будівлі - в приміщеннях, де до відновлення незалежності Естонії в 1991 році була встановлена спеціальна апаратура і звідки співробітники КДБ прослуховували розмови в готельних номерах.

Про це з посиланням на адміністрацію готелю, який нині називається Sokos Hotel Viru, повідомив "Інтерфакс".  

Працівники готелю розповіли, що радянська спецслужба свого часу контролювала 60 з 400 номерів готелю. Тут же було встановлено радіозв'язок з Москвою і Фінляндією, звідки в радянські роки прибувало найбільше число зарубіжних туристів.

У музеї повністю відтворені робочі місця працівників КДБ та обладнання для негласного контролю за відвідувачами готелю, серед яких було чимало фарцовщиків, повій.

 

Про музей окупації Латвії читайте в розділі "Екскурсії"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.