Спецпроект

КУЗЬМУК НЕ ЗБИВАВ РОСІЙСЬКИЙ ТУ-154 НАД ЧОРНИМ МОРЕМ - ЕКСПЕРТИ

Українські експерти вважають, що запущена з кримського полігону зенітна ракета не могла збити російський Ту-154 у жовтні 2001 року.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на "Коммерсантъ-Украина" і висновки Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) та Міждержавного авіаційного комітету (МАК) про причини катастрофи літака Ту-154, який належав російській авіакомпанії "Сибір" (S7 Airlines).

17 січня у Господарському суді Києва пройшло чергове засідання за позовом російської авіакомпанії "Сибір" (S7 Airlines) до Міністерства оборони України з вимогою відшкодувати збитки від катастрофи літака Ту-154, що належав їй, над Чорним морем у жовтні 2001 року.

Сторони заслухали експертів, які дали свою оцінку причин катастрофи лайнера. Згідно з висновками українських експертів, Ту-154 не було збито українською зенітною ракетою.

Газета пише, що російська компанія вимагає від Міноборони і держказначейства України відшкодування матеріального збитку. Сума позовних вимог становить 15 млн. доларів, проте авіакомпанія висловила готовність зменшити її до 6,5 млн. доларів.

Позовні вимоги авіакомпанії "Сибір" базуються на результатах розслідування, яке МАК завершив у 2004 році. Відповідно до висновків МАК, літак Ту-154 було збито "бойовою частиною 5Б14Ш ракети 5В28 зенітного комплексу С-200В", яка підлетіла до літака "зверху, ззаду і зліва".

"Спрацювання вибухового пристрою сталося о 9.45 (за світовим координованим часом (UTC)) на висоті 15 м над корпусом літака", – зазначається у документі. За наслідками математичного моделювання, проведеного на підставі трьох точок траєкторії польоту ракети, визначених за розташованим у місті Геленджик (Краснодарський край, Росія) радіолокатором, МАК встановив, що ракета була запущена з району Феодосії (Крим).

Газета пише, що на проведенні додаткової експертизи в КНДІСЕ наполягли представники Міноборони, які заперечували, що лайнер було збито саме українською ракетою.

Дослідження розпочалося в 2008 році і завершилося в травні 2010 року. До комісії увійшли шість фахівців КНДІСЕ і троє співробітників Харківського інституту повітряних сил ім. Кожедуба. Вони вивчили умови, за яких, згідно з висновком МАК, літак Ту-154 міг бути уражений ракетою.

Комісія дійшла висновку, що під час підриву бойової частини ракети відстань до літака мала становили 780 м. У такому разі у літак потрапило б "до трьох уражаючих елементів". "Знищення літака за таких умов є практично неможливим", – стверджується у висновках КНДІСЕ.

У звіті, серед іншого, також сказано, що мішень "Рейс" за три хвилини до катастрофи Ту-154 була знищена вогнем іншого зенітно-ракетного комплексу – С-300 ПС, розташованого за 11 км від С-200В.

О 9.42 за UTC (о 12.42 за київським часом) було припинено випромінювання і апаратури радіолокації С-200В, що також виключає можливість потрапляння у літак української зенітної ракети.

Заперечуючи ураження літака українською зенітною ракетою, експерти КНДІСЕ не вказують інших можливих причин катастрофи Ту-154.

Відповідаючи під час судових слухань на питання представника позивача – партнера правової групи "Павленко і Побережнюк" Олександри Павленко, експерти не виключили, що джерело ураження літака могло знаходитися як зовні, так і всередині лайнера, зокрема бути вибуховим пристроєм, розміщеним "між стелею внутрішньої частини літака" і його зовнішньою оболонкою.

Представники позивача підготували пояснення, у яких стверджують, що під час проведення альтернативної експертизи було порушено ряд процесуальних норм. Зокрема, представники КНДІСЕ і Харківського інституту повітряних сил не проводили самостійні дослідження, а лише перевіряли висновки МАК.

Крім того, у висновках експертів немає переліку об`єктів, що дослідилися, а також інформації про їх стан. "До списку не включені сферичні об`єкти діаметром близько 10 мм, які можуть бути уражаючими елементами бойової частини ракети 5В28", – зазначається у поясненнях представника позивача.

Ще одним процесуальним порушенням адвокати "Сибіру" вважають залучення до експертизи співробітників Харківського інституту повітряних сил – структури, яка підпорядкована одному з відповідачів – Міноборони.

Наступне засідання у справі відбудеться 27 січня.

Як повідомлялося, катастрофа літака Ту-154, що летів з Тель-Авіва до Новосибірська, сталася над Чорним морем 4 жовтня 2001 року. Згідно з висновками МАК, лайнер було збито українською ракетою, випущеною із зенітно-ракетного комплексу С-200В під час навчань, що проходили в Криму. Загинули 78 осіб: 51 громадянин Ізраїлю і 27 громадян Росії.

У жовтні 2004 року Генеральна прокуратура України закрила раніше порушену кримінальну справу у зв`язку з відсутністю у діях урядовців Міноборони складу злочину. За версією слідства, до катастрофи призвів фатальний збіг обставин. Протягом 2003-2005 років український уряд виплатив родичам загиблих 15,6 млн. доларів компенсації ex gratia.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського

«Генеральний погром»: як це було

12 січня виповнюється 50 років від дня найбільшої репресивної акції проти українських дисидентів, коли одночасно було заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху і розпочався так званий «генеральний погром» українського шістдесятництва

Провал Ярослава Добоша або «бий своїх, щоб чужі боялися»

4 січня 1972 року о 21.20 у потязі № 7 «Москва–Прага» на прикордонному пункті Чоп був затриманий бельгійський турист Ярослав Добош. Ця подія стала доленосною для багатьох українських дисидентів. Вона детонувала заздалегідь підготовлену КҐБ хвилю репресій, яку в таємних документах назвали операцією «Блок». Упродовж 1972–1973 рр. було заарештовано 89 дисидентів. З них 28 у Києві та 13 – Львові. Зазвичай засуджені отримували по 5–7 років ув’язнення. Масштаби репресій перевищили аналогічні процеси над «шістдесятниками»