Спецпроект

У Путіна вирішили не чіпати Леніна

В Управлінні справами президента Росії немає планів з винесення тіла Леніна з Мавзолею і перенесення поховань біля Кремлівської стіни.

Про це "Інтерфаксу" сказав прес-секретар Управління справами Віктор Хреков.

"Наскільки мені відомо, жодних рішень з цих питань не ухвалювалося і поки не планується. Керуючий справами президента Росії Володимир Кожин з цього питання висловлював свою точку зору неодноразово", - сказав Хреков.

Про можливість звільнення Кремлівської стіни від частини поховань повідомила в п'ятницю газета "Ведомости" з посиланням на неназваного чиновника президентської адміністрації.

За даними видання, для цього поблизу підмосковних Митищ створюється військове меморіальне кладовище, на якому будуть ховати державних діячів, воєначальників, героїв та осіб з особливими заслугами перед державою.

Водночас представник партії влади "Єдиної Росії" Володимир Мединський у четвер заявив, що тіло Леніна необхідно прибрати з мавзолею і захоронити.

Раніше в інтерв'ю ЗМІ керуючий справами президента Росії Володимир Кожин заявляв, що тема про поховання Леніна у ЗМІ виникає постійно.

Про те, як Ленін втрапив у Мавзолей, читайте тут

"Але відповідь наша проста - ніхто зараз не обговорює і не збирається найближчим часом обговорюватиме питання про можливість закриття Мавзолею, перенесення тіла Леніна, могил біля Кремлівської стіни", - заявив він у січні минулого року.

Свою позицію він підтвердив і в травні минулого року. 

"Це (могила Сталіна) - частина всього того, що знаходиться біля Кремлівської стіни, і нічого найближчим часом ми робити не будемо. Все залишиться на своїх місцях", - заявив тоді Кожин.

Він повідомив також, що Мавзолей Леніна, а також інші поховання біля Кремлівської стіни найближчим часом залишаться на колишньому місці.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.