Спецпроект

До ювілею Горбачова у Москві покажуть фото часів Перебудови

Фотовиставка "Михайло Горбачов. Perestroika" відкриється у понеділок у Центральному виставковому залі "Манеж" у Москві.

"Ця виставка організована Горбачов-фондом до 80-річного ювілею колишнього президента СРСР (виповниться 1 березня)", - йдеться в прес-релізі, присвяченому відкриттю виставки.

Її організатори зазначають, що "це спроба представити Перебудову як час діалогу, коли політика перетинається з художнім андеграундом, неофіційна культура стає легалізованою, люди знайомляться з раніше забороненою літературою і новою пресою, що набирає активність, а головним девізом епохи стають слова з пісні Віктора Цоя "Перемен! Мы ждем перемен!".

Відвідувачі виставки побачать більше 300 фотографій, знятих провідними фотографами того часу, повідомляє "Интерфакс".

"На фотографіях зображені доленосні для СРСР і всього світу події: падіння Берлінської стіни, об'єднання Німеччини, виведення радянських військ з Афганістану, повернення із заслання Андрія Сахарова, серпневий путч 1991 року, зустріч з президентом США Рональдом Рейганом у 1987 році", - повідомляють організатори виставки.

У прес-релізі також зазначається, що "унікальне зібрання фотографій Горбачов-фонду познайомить відвідувачів виставки з приватним життям Михайла Сергійовича".

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.