Спецпроект

До ювілею Горбачова у Москві покажуть фото часів Перебудови

Фотовиставка "Михайло Горбачов. Perestroika" відкриється у понеділок у Центральному виставковому залі "Манеж" у Москві.

"Ця виставка організована Горбачов-фондом до 80-річного ювілею колишнього президента СРСР (виповниться 1 березня)", - йдеться в прес-релізі, присвяченому відкриттю виставки.

Її організатори зазначають, що "це спроба представити Перебудову як час діалогу, коли політика перетинається з художнім андеграундом, неофіційна культура стає легалізованою, люди знайомляться з раніше забороненою літературою і новою пресою, що набирає активність, а головним девізом епохи стають слова з пісні Віктора Цоя "Перемен! Мы ждем перемен!".

Відвідувачі виставки побачать більше 300 фотографій, знятих провідними фотографами того часу, повідомляє "Интерфакс".

"На фотографіях зображені доленосні для СРСР і всього світу події: падіння Берлінської стіни, об'єднання Німеччини, виведення радянських військ з Афганістану, повернення із заслання Андрія Сахарова, серпневий путч 1991 року, зустріч з президентом США Рональдом Рейганом у 1987 році", - повідомляють організатори виставки.

У прес-релізі також зазначається, що "унікальне зібрання фотографій Горбачов-фонду познайомить відвідувачів виставки з приватним життям Михайла Сергійовича".

Теми

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.