Спецпроект

До ювілею Горбачова у Москві покажуть фото часів Перебудови

Фотовиставка "Михайло Горбачов. Perestroika" відкриється у понеділок у Центральному виставковому залі "Манеж" у Москві.

"Ця виставка організована Горбачов-фондом до 80-річного ювілею колишнього президента СРСР (виповниться 1 березня)", - йдеться в прес-релізі, присвяченому відкриттю виставки.

Її організатори зазначають, що "це спроба представити Перебудову як час діалогу, коли політика перетинається з художнім андеграундом, неофіційна культура стає легалізованою, люди знайомляться з раніше забороненою літературою і новою пресою, що набирає активність, а головним девізом епохи стають слова з пісні Віктора Цоя "Перемен! Мы ждем перемен!".

Відвідувачі виставки побачать більше 300 фотографій, знятих провідними фотографами того часу, повідомляє "Интерфакс".

"На фотографіях зображені доленосні для СРСР і всього світу події: падіння Берлінської стіни, об'єднання Німеччини, виведення радянських військ з Афганістану, повернення із заслання Андрія Сахарова, серпневий путч 1991 року, зустріч з президентом США Рональдом Рейганом у 1987 році", - повідомляють організатори виставки.

У прес-релізі також зазначається, що "унікальне зібрання фотографій Горбачов-фонду познайомить відвідувачів виставки з приватним життям Михайла Сергійовича".

Теми

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.