Спецпроект

На Галичині відзначають день пам'яті жертв нацистського геноциду євреїв

Сьогодні у Львові в Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту вшановують пам'ять земляків, які загинули під час Другої світової війни.

Заходи відбудуться біля пам'ятника жертвам Львівського гетто (пр. В'ячеслава Чорновола, біля Палацу культури імені Гната Хоткевича) та біля пам'ятного знаку на місці Янівського концтабору з 13.00 до 16.00. Про це ZAXID.NET повідомили у Львівській міській раді.

Як повідомляють організатори, в межах заходів із вшанування пам'яті жертв Голокосту буде проходити траурний мітинг та міжконфесійна спільна молитва за загиблими.

Організатором проведення заходів є міжнародний центр "Голокост" ім. доктора А. Шварца, Львівська обласна благодійна організація "Бней-Брит "Леополіс" ім. Е. Домбергера, Всеукраїнський єврейський благодійний фонд "Хесед-Ар'є". 

Українська Греко-Католицька церква вже давно  домагається визнання праведником миру колишнього предстоятеля митрополита Андеря Шептицького, який разом із братією кількох монастирів, врятував під час війни десятки єврейських дітей

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.