Спецпроект

На Галичині відзначають день пам'яті жертв нацистського геноциду євреїв

Сьогодні у Львові в Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту вшановують пам'ять земляків, які загинули під час Другої світової війни.

Заходи відбудуться біля пам'ятника жертвам Львівського гетто (пр. В'ячеслава Чорновола, біля Палацу культури імені Гната Хоткевича) та біля пам'ятного знаку на місці Янівського концтабору з 13.00 до 16.00. Про це ZAXID.NET повідомили у Львівській міській раді.

Як повідомляють організатори, в межах заходів із вшанування пам'яті жертв Голокосту буде проходити траурний мітинг та міжконфесійна спільна молитва за загиблими.

Організатором проведення заходів є міжнародний центр "Голокост" ім. доктора А. Шварца, Львівська обласна благодійна організація "Бней-Брит "Леополіс" ім. Е. Домбергера, Всеукраїнський єврейський благодійний фонд "Хесед-Ар'є". 

Українська Греко-Католицька церква вже давно  домагається визнання праведником миру колишнього предстоятеля митрополита Андеря Шептицького, який разом із братією кількох монастирів, врятував під час війни десятки єврейських дітей

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.