Спецпроект

Міністри культури України привітають міністра культури УРСР із 100-річчям

14 лютого 2011 року виповнюється 100 років з дня народження Ростислава Бабійчука - міністра культури Української РСР з 1956 по 1971 рік. Нині Ростислав Володимирович живе у Києві.

Сьогодні о 12.00 ювіляра вітатимуть Міністр культури України Михайло Кулиняк, який вручить Ростиславу Бабійчуку орден Ярослава Мудрого IV ступеня, міністри культури України попередніх років - Юрій Богуцький, Лариса Хоролець, Дмитро Остапенко, Юрій Єльченко, Сергій Безклубенко - та видатні вітчизняні митці. 

Цікавим є трудовий шлях ювіляра:

Народився 14 лютого 1911 року на ст. Кишинів у родині залізничника.

В 1929 році здобув середню освіту, закінчивши вечірню середню школу робітничої молоді на ст. Бобринська Південно-Західної залізниці.

З 20 грудня 1929 року - молотобоєць ст. Бобринська Південно-Західної залізниці.

З вересня 1933 року - прораб будівництва низки будівельних об'єктів.

З липня 1937 року - інженер-будівельник Христинівського паротягового відділення.

З лютого 1942 року - начальник сектору пропаганди і агітації Оперативної групи Одеської залізниці, а з липня цього року - начальник сектору пропаганди і агітації Політвідділу Іванівського відділення Ярославської залізниці.

У 1944 році - секретар вузлового парткому, другий секретар райкому партії.

З червня 1945 року - перший секретар Христинівського райкому партії.

З жовтня 1946 року - третій секретар Київського обкому партії.

З серпня 1948 року - слухач Вищої партійної школи ЦК КПУ.

З вересня 1951 року - перший секретар Житомирського обкому партії.

У 1952 році - інспектор ЦК КПУ.

З лютого 1954 року - другий секретар Львівського обкому партії, одночасно куратор ідеологічної роботи.

З вересня 1955 року - перший заступник, а з 1956 по 1971 рік - міністр культури УРСР.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".