Спецпроект

Львівський історик розповів одеським бізнесменам, хто такі українці

Відомий історик, професор Ярослав Грицак під час першого засідання Вільного університету Українського клубу Одеси прочитав лекцію на тему "Хто такі українці і чого вони хочуть".

"Українська нація формується у щоденних дискусіях, і тому дуже важливо у цих дискусіях починати ставити нові питання. З українською ідентичністю у нас немає великих проблем: статистика показує, що більшість українців підтримують незалежність і навіть при загрозі готові воювати за Україну. Проблема є в тому, що в цій ідентичності ніщо не перетворюється, відповідно немає зрілих реформ суспільства", - зазначив Ярослав Грицак.

Професор Українського католицького університету  висловив думку, що важливіше зрозуміти, не хто такі українці, а чого вони хочуть - "Від питань ідентичності нам треба перейти до питань цінностей. І це питання ключове, бо воно визначає, чому у нас досі неможливі реформи". 

Вільний університет - це ініціатива Українського клубу Одеси, який об'єднує місцевих бізнесменів та інтелігенцію.

Щомісяця Вільний університет Українського клубу Одеси запрошуватиме лекторів - це люди як з України, так і з Росії: Наталія Яковенко, Микола Рябчук, Георгій Касьянов, Андреас Каппелер, Алєксєй Міллєр та інші. 

Наступним лектором буде проректор з призначення та місії Українського католицького університету, правозахисник Мирослав Маринович, який розповість про релігійну ситуацію в Україні. Про це ZAXID.NET повідомили в УКУ.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.