Спецпроект

Білгород-Дністровська фортеця стала комунальним підприємством

Депутати Одеської обласної ради прийняли рішення про створення комунального підприємства "Фортеця", яке буде відповідати за зміст Білгород-Дністровської фортеці.

Відповідне рішення було ухвалене в ході сьогоднішньої сесії облради. Керівником підприємства призначено Андрія Болдіна, повідомляють "Одеса. Коментарі".

За словами начальника управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської ОДА Наталії Штербуль, сьогодні "другий за значимістю об'єкт в Одеській області після Одеського оперного театру" використовується неефективно.

"З 1999 року ні від квитків, ні від розміщення торгових точок ні копійки не було використано на утримання цього об'єкту. Я розумію, що пам'ятник такого рівня повинні утримуватись за рахунок держави, але рішення, пропоноване сьогодні, грунтується на реаліях сьогоднішнього дня", - заявила вона.

ДОВІДКА:

Білгород-Дністровська фортеця (Аккерманська фортеця) - середньовічна фортеця в місті Білгород-Дністровський (Одеська область). Є найбільшою фортецею на території Україні. Історико-архітектурна пам'ятка XIII-XV ст. Побудована на місці античного міста Тіра. З півночі омивається водами Дністровського лиману. Загальна довжина стін фортеці - понад два кілометри.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.