Спецпроект

ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ ЗНОВУ ОЧОЛИВ СОЛДАТЕНКО

Кабінет міністрів призначив Валерія Солдатенка директором Українського інституту національної пам'яті, а музей Голодомору віддав Мінкульту.

Розпорядження про призначення Солдатенка - документ №146 від 14 лютого - з'явилося на сайті уряду, повідомляє УНІАН.

Як повідомляла ІП, президент України Віктор Янукович 9 грудня 2010 року ліквідував Український інститут національної пам'яті, який мав статус президентської структури, а 23 лютого 2011 року звільнив Валерія Солдатенка з посади голови цього інституту.

12 січня 2011 року Кабінет міністрів своєю постановою створив Український інститут національної пам'яті як науково-дослідну установу, що перебуває в управлінні уряду.

Одним із зазначених на урядовому порталі основних завдань "нового" УІНП є виконання державних програм фундаментальних і науково-практичних досліджень проблем національної пам'яті українського народу, її впливу на формування громадського суспільства, української нації.

Планується, що УІНП також здійснюватиме наукові та науково-практичні дослідження державотворчих традицій українського народу, його боротьби за свободу та соборність України, вивчатиме трагічні події в історії народів України та участь у заходах з увічнення пам'яті їх жертв, а також братиме участь у науково-просвітницькій роботі, освітянській діяльності, пов'язаній з проблемами національної пам'яті українського народу.

Також на сайті уряду з'явилося повідомлення, що "у зв'язку з ліквідацією УІНП та з метою створення належних умов для функціонування" національні історико-меморіальні заповідники "Бабин Яр" та "Биківнянські могили" і національний музей "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні" передаються у сферу управління Міністерства культури.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.