Спецпроект

ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ ЗНОВУ ОЧОЛИВ СОЛДАТЕНКО

Кабінет міністрів призначив Валерія Солдатенка директором Українського інституту національної пам'яті, а музей Голодомору віддав Мінкульту.

Розпорядження про призначення Солдатенка - документ №146 від 14 лютого - з'явилося на сайті уряду, повідомляє УНІАН.

Як повідомляла ІП, президент України Віктор Янукович 9 грудня 2010 року ліквідував Український інститут національної пам'яті, який мав статус президентської структури, а 23 лютого 2011 року звільнив Валерія Солдатенка з посади голови цього інституту.

12 січня 2011 року Кабінет міністрів своєю постановою створив Український інститут національної пам'яті як науково-дослідну установу, що перебуває в управлінні уряду.

Одним із зазначених на урядовому порталі основних завдань "нового" УІНП є виконання державних програм фундаментальних і науково-практичних досліджень проблем національної пам'яті українського народу, її впливу на формування громадського суспільства, української нації.

Планується, що УІНП також здійснюватиме наукові та науково-практичні дослідження державотворчих традицій українського народу, його боротьби за свободу та соборність України, вивчатиме трагічні події в історії народів України та участь у заходах з увічнення пам'яті їх жертв, а також братиме участь у науково-просвітницькій роботі, освітянській діяльності, пов'язаній з проблемами національної пам'яті українського народу.

Також на сайті уряду з'явилося повідомлення, що "у зв'язку з ліквідацією УІНП та з метою створення належних умов для функціонування" національні історико-меморіальні заповідники "Бабин Яр" та "Биківнянські могили" і національний музей "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні" передаються у сферу управління Міністерства культури.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.