Спецпроект

ЯНУКОВИЧ ЗВІЛЬНИВ СОЛДАТЕНКА

Президент України Віктор Янукович звільнив Валерія Солдатенка з посади голови Українського інституту національної пам`яті.

Відповідний указ розміщено на офіційному сайті президента.За кілька годин до того глава держави звільнив двох заступників Солдатенка - Вєдєнєєва та Омельченка.

Нагадаємо, що у грудні Янукович ліквідував УІНП як державний орган, створивши науково-дослідну установу з такою ж назвою при Кабміні.

Штатний розклад урядового Інституту передбачає скорочення кадрів на третину в порівнянні "президентським" УІНП - до 70 осіб.

Очевидно, найближчим часом уряд назве нового голову УІНП - вже як відомства при Кабміні.

Повідомлялося, що УІНП як державний орган припинить свою роботу в середині лютого. За словами працівників Інституту, вони написали заяви на звільнення. Хто з них працюватиме в урядовому УІНП, поки що невідомо. 

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.