Спецпроект

Музей жертв Голодомору може закритися через недостатнє фінансування - дирекція

Меморіал пам'яті жертв Голодоморів в Україні може бути закритий через недостатнє фінансування.

Про це заявив директор музею Віктор Діденко, повідомляє "Комерсант-Україна".

"Через брак коштів ми не можемо проводити науково-дослідну роботу. Спонсорів і меценатів у нас також поки немає", - зазначив він.

На думку Діденка, недостатнє фінансування музею може завдати шкоди міжнародному іміджу України, оскільки меморіал включений у перелік місць, які повинні відвідувати глави держав, які прибувають в Україну з офіційним візитом.

"Іноземні гості звертають увагу на те, як прибрана територія біля меморіалу, підстрижена чи трава. У нас все має бути на вищому рівні" - заявив директор музею.

Він зазначив, що гроші на підтримку території у належному стані також не виділяються.

Як йдеться у публікації, головним розпорядником коштів для музею є Український інститут національної пам'яті.

"Коли складалося фінансування на 2010 рік, я подав у УІНП свої пропозиції, вказавши необхідну суму - 6 мільйонів 300 тисяч гривень. Але виділили лише 2 мільйони 300 тисяч", - пояснив Діденко.

За його словами, в 2010 році інститут не переказав кошти на проведення Дня пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років, хоча в минулому році на ці цілі було спрямовано 170 тисяч гривень.

У свою чергу, директор Інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко заявив, що забезпечення музею знаходиться поза компетенцією інституту.

"Ми тільки приймаємо рекомендації керівництва музею, передаємо їх до Мінфіну і перераховуємо назад затверджені кошти", - пояснив він.

За словами Солдатенка, керівництво музею жодного разу не зверталося до інституту з проханням допомогти у збільшенні фінансування капітальних витрат - закупівель техніки і устаткування.

Директор інституту також повідомив, що звернувся до Мінфіну з проханням збільшити в наступному році фінансування музею на 1 мільйон гривень.

"Вважаю, що керівництво музею згущує фарби. Тільки на проведення Дня пам'яті у 2010 році було виділено більше 108 тисяч гривень", - додав перший заступник директора Інституту національної пам'яті Володимир Кривошея.

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села