Спецпроект

Музей жертв Голодомору може закритися через недостатнє фінансування - дирекція

Меморіал пам'яті жертв Голодоморів в Україні може бути закритий через недостатнє фінансування.

Про це заявив директор музею Віктор Діденко, повідомляє "Комерсант-Україна".

"Через брак коштів ми не можемо проводити науково-дослідну роботу. Спонсорів і меценатів у нас також поки немає", - зазначив він.

На думку Діденка, недостатнє фінансування музею може завдати шкоди міжнародному іміджу України, оскільки меморіал включений у перелік місць, які повинні відвідувати глави держав, які прибувають в Україну з офіційним візитом.

"Іноземні гості звертають увагу на те, як прибрана територія біля меморіалу, підстрижена чи трава. У нас все має бути на вищому рівні" - заявив директор музею.

Він зазначив, що гроші на підтримку території у належному стані також не виділяються.

Як йдеться у публікації, головним розпорядником коштів для музею є Український інститут національної пам'яті.

"Коли складалося фінансування на 2010 рік, я подав у УІНП свої пропозиції, вказавши необхідну суму - 6 мільйонів 300 тисяч гривень. Але виділили лише 2 мільйони 300 тисяч", - пояснив Діденко.

За його словами, в 2010 році інститут не переказав кошти на проведення Дня пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років, хоча в минулому році на ці цілі було спрямовано 170 тисяч гривень.

У свою чергу, директор Інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко заявив, що забезпечення музею знаходиться поза компетенцією інституту.

"Ми тільки приймаємо рекомендації керівництва музею, передаємо їх до Мінфіну і перераховуємо назад затверджені кошти", - пояснив він.

За словами Солдатенка, керівництво музею жодного разу не зверталося до інституту з проханням допомогти у збільшенні фінансування капітальних витрат - закупівель техніки і устаткування.

Директор інституту також повідомив, що звернувся до Мінфіну з проханням збільшити в наступному році фінансування музею на 1 мільйон гривень.

"Вважаю, що керівництво музею згущує фарби. Тільки на проведення Дня пам'яті у 2010 році було виділено більше 108 тисяч гривень", - додав перший заступник директора Інституту національної пам'яті Володимир Кривошея.

Жіноче обличчя Норильського повстання

65 років тому 26 травня розпочалося Норильське повстання політичних в’язнів ГУЛАГу. Найдовше в історії – тривало 72 дні: до 4 серпня 1953 р. Його особливістю була активна участь у ньому жінок 6-ї жіночої зони, більшість з яких – українки.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".