Спецпроект

Польща не вимагатиме у Росії "компенсацію" за Катинь - посол

Польща не збирається вимагати від Росії матеріальну компенсацію за Катинь, заявив польський посол у Москві Войцех Зайончковський.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Є держави, які намагаються виставити Росії фінансовий рахунок. Ми цього ніколи не робили, і робити не збираємося", - сказав посол в інтерв'ю, опублікованому в понеділок в газеті "Московский комсомолец".

Посол нагадав, що позови з катинської справи проти Росії до Страсбурзького суду подали окремі громадяни, а Польща надає їм юридичну підтримку.

"На державному рівні це питання не піднімалося. І, як уже не раз було сказано, підніматися не буде", - підкреслив дипломат.

B цілому Зайончковський позитивно оцінив співпрацю Москви і Варшави з даного питання.

"Ми дуже високо оцінюємо те, що вже зроблено в цій сфері - особливо в минулому році. Тепер про майбутнє. Залишилося розсекретити 49 томів кримінальної справи щодо Катині. У нас немає жодних підстав не вірити запевненням російської сторони: цей процес буде доведений до кінця, але на це потрібен час", - зазначив посол.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.