Спецпроект

Занедбаний Палац Потоцьких хочуть перетворити на Галицький культурний центр

На території палацу родини Потоцьких - засновників Івано-Франківська - має функціонувати Галицький культурно-історичний центр, вважає міський голова міста Віктор Анушкевичус.

"У принципі, в мене і в голови облдержадміністрації бачення таке, що на цьому місці повинен функціонувати потужний культурно-історично-туристичний Галицький центр", - сказав він в інтерв'ю агенції "Інтерфакс" .     

В. Анушкевичус уточнив, що в цьому році в міськбюджеті передбачено 150 тис. грн на реставрацію старовинних воріт в'їзду в колишній маєток Потоцьких.

"Що стосується інших будівель, то потрібні висновки експертів, які визначать ступінь зносу цих будівель і чи можна їх реанімувати, тобто капітально відреконструювати чи все-таки на цій території побудувати нові будівлі, паркові споруди в дусі того часу, коли був побудований Палац Потоцьких", - пояснив міський голова.

В. Анушкевичус наголосив, що реалізація цього проекту можлива в співпраці облдержадміністрації, міста і власника комплексу.
      
За інформацією міськвиконкому, на реставрацію Палацу Потоцьких влада Івано-Франківська планує залучити протягом 2011-2012 років 31,5 млн. грн, у тому числі 30 млн. грн - з державного бюджету і 1,5 млн. грн - з міського бюджету на розробку проектно-кошторисної документації.
      
Як повідомлялося раніше, в 2005 році Генеральна прокуратура порушила кримінальні справи проти чиновників Міністерства оборони за перевищення своїх повноважень під час приватизації 7 військових містечок в Івано-Франківській області.

Серед приватизованих об'єктів - пам'ятка архітектури XVII століття Палац Потоцьких, в якому розміщувався військовий госпіталь, і який перейшов у власність Карпатської нафтової компанії.

2 березня 2006 Івано-Франківська обласна рада погодилася прийняти Палац Потоцьких від Карпатської нафтової компанії в комунальну власність області. А 30 січня 2007 Івано-Франківська міська рада вирішила також прийняти Палац Потоцьких від Карпатської нафтової компанії в комунальну власність міста.

Але документацію з передачі пам'ятки власник не оформив ні з облрадою, ні з міськрадою. Нині Палац Потоцьких перебуває у занедбаному стані.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.