Спецпроект

Занедбаний Палац Потоцьких хочуть перетворити на Галицький культурний центр

На території палацу родини Потоцьких - засновників Івано-Франківська - має функціонувати Галицький культурно-історичний центр, вважає міський голова міста Віктор Анушкевичус.

"У принципі, в мене і в голови облдержадміністрації бачення таке, що на цьому місці повинен функціонувати потужний культурно-історично-туристичний Галицький центр", - сказав він в інтерв'ю агенції "Інтерфакс" .     

В. Анушкевичус уточнив, що в цьому році в міськбюджеті передбачено 150 тис. грн на реставрацію старовинних воріт в'їзду в колишній маєток Потоцьких.

"Що стосується інших будівель, то потрібні висновки експертів, які визначать ступінь зносу цих будівель і чи можна їх реанімувати, тобто капітально відреконструювати чи все-таки на цій території побудувати нові будівлі, паркові споруди в дусі того часу, коли був побудований Палац Потоцьких", - пояснив міський голова.

В. Анушкевичус наголосив, що реалізація цього проекту можлива в співпраці облдержадміністрації, міста і власника комплексу.
      
За інформацією міськвиконкому, на реставрацію Палацу Потоцьких влада Івано-Франківська планує залучити протягом 2011-2012 років 31,5 млн. грн, у тому числі 30 млн. грн - з державного бюджету і 1,5 млн. грн - з міського бюджету на розробку проектно-кошторисної документації.
      
Як повідомлялося раніше, в 2005 році Генеральна прокуратура порушила кримінальні справи проти чиновників Міністерства оборони за перевищення своїх повноважень під час приватизації 7 військових містечок в Івано-Франківській області.

Серед приватизованих об'єктів - пам'ятка архітектури XVII століття Палац Потоцьких, в якому розміщувався військовий госпіталь, і який перейшов у власність Карпатської нафтової компанії.

2 березня 2006 Івано-Франківська обласна рада погодилася прийняти Палац Потоцьких від Карпатської нафтової компанії в комунальну власність області. А 30 січня 2007 Івано-Франківська міська рада вирішила також прийняти Палац Потоцьких від Карпатської нафтової компанії в комунальну власність міста.

Але документацію з передачі пам'ятки власник не оформив ні з облрадою, ні з міськрадою. Нині Палац Потоцьких перебуває у занедбаному стані.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.