Спецпроект

Табачник: Голодомор – трагедія не лише українського народу

Спроба розділити жертв Голодомору 1932-33 років за етнічним чи національним принципом є найбільшою наругою над їхньою пам’яттю, вважає міністр освіти Дмитро Табачник.

Про це він сказав у парламенті під час години запитань-відповідей до уряду.

"Під час Голодомору в Україні вмирали від голоду українські, російські, польські, молдавські села. Якщо проаналізувати списки померлих від голоду, там є люди абсолютно всіх національностей, які мешкали в Україні", - заявив Табачник.

Він також попросив не спекулювати його позицією з приводу Голодомору.

"Як міністр освіти впродовж року я жодного слова ніде не говорив про Голодомор. Я і тоді, і зараз кажу, що Голодомор 32-33 років - це величезна трагедія українського, російського, казахського та інших народів. І цю позицію давно доведено вченими не з Росії, не з України, а західними", - сказав він.

Сімейні перекази читачів ІП у проекті "Історія Голоду"

"Якщо говорити про найбільші у питомій вазі втрати сільського населення, то найбільше вимерло від великого Голоду селян в Саратовській області - 43%. Але загальна кількість померлих значно більша в хліборобських районах України", - додав Табачник.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.