Спецпроект

Табачник: Голодомор – трагедія не лише українського народу

Спроба розділити жертв Голодомору 1932-33 років за етнічним чи національним принципом є найбільшою наругою над їхньою пам’яттю, вважає міністр освіти Дмитро Табачник.

Про це він сказав у парламенті під час години запитань-відповідей до уряду.

"Під час Голодомору в Україні вмирали від голоду українські, російські, польські, молдавські села. Якщо проаналізувати списки померлих від голоду, там є люди абсолютно всіх національностей, які мешкали в Україні", - заявив Табачник.

Він також попросив не спекулювати його позицією з приводу Голодомору.

"Як міністр освіти впродовж року я жодного слова ніде не говорив про Голодомор. Я і тоді, і зараз кажу, що Голодомор 32-33 років - це величезна трагедія українського, російського, казахського та інших народів. І цю позицію давно доведено вченими не з Росії, не з України, а західними", - сказав він.

Сімейні перекази читачів ІП у проекті "Історія Голоду"

"Якщо говорити про найбільші у питомій вазі втрати сільського населення, то найбільше вимерло від великого Голоду селян в Саратовській області - 43%. Але загальна кількість померлих значно більша в хліборобських районах України", - додав Табачник.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.