Спецпроект

У Севастополі так і не відкрили пам'ятний знак винищувачу білогвардійців

У Севастополі не відбулося анонсованого на сьогодні відкриття анотаційної дошки радянському діячеві Гавену.

Проанонсованого на 4 березня відкриття в Севастополі анотаційної дошки діячеві часів Громадянської війни Юрію Гавену не відбулося.

Як передає кореспондент УНІАН, у Гагаринській райдержадміністрації Севастополя, відповідальній за проведення даного заходу, повідомили, що виникла в Севастополі полеміка навколо постаті радянського державного і партійного діяча Юрія Гавена дала «підстави для відкликання своєї участі в ініційованому встановленні жителями вулиці Гавена анотаційної дошки".

"З ініціативою встановлення анотаційної дошки виступили жителі вулиці. На нас з проханням про сприяння вони вийшли через депутата міськради. І ми були готові допомогти. Однак, враховуючи виниклу ідеологічну полеміку, з метою недопущення відкритого конфлікту між простими жителями, було ухвалено рішення відкликати участь нашої адміністрації в даному заході», - пояснила онлайн-газеті "Новий Севастополь" заступник голови Гагарінської РДА із соціальних і гуманітарних питань Світлана Кожаєва.

Попри відміну офіційної церемонії відкриття анотаційної дошки, вранці біля будинку 14а на вулиці Гавена зібралася група ініціаторів, а також противників встановлення анотаційної дошки.

Нагадаємо, із засудженням намірів встановити анотаційну дошку організаторові червоного терору проти білогвардійців Юрію Гавену виступили громадський комітет "Український Севастополь" та інші громадські організації.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.