Спецпроект

В музеї Шевченка можна вперше побачити речі, які оточували поета

10 березня у Національному музеї Тараса Шевченка відбулося відкриття виставки "Жива душа поетова святая...", присвяченої 150-річниці з дня смерті поета.

На виставці вперше представлені деякі раритети з колекції Національного музею Тараса Шевченка, повідомляє прес-служба музею.

Виставка дає можливість побачити малюнки, книги, світлини, одяг, які оточували Шевченка в його петербурзькому помешканні - майстерні Академії мистецтв. 150 років тому ці речі торкала рука Шевченка.

Опис мистецьких творів (гравюри, літографії, фотографії, акварелі, сепії та рисунки, усього 131 одиниця), що знаходились у майстерні Шевченка, зробив художник і друг Шевченка Г. Честахівський після смерті поета.

Частина творів, зазначених у цьому списку, нині знаходиться у колекції Національного музею Тараса Шевченка і становить "золоте" ядро виставки. Саме завдяки цьому ми можемо з максимальною точністю експонувати на виставці ті мистецькі твори і меморіальні речі, які були у майстерні Т. Шевченка за його життя.

Окрім мистецьких творів, на виставці представлені раритети з колекції НМТШ: рукопис останнього вірша Шевченка, його останній автопортрет, граверне та малярське приладдя, мольберт, ручка, перо, чорнильниця, етюдники, штамп-печатка, костюм, сорочка, книги з особистої бібліотеки, видання останньої прижиттєвої збірки "Кобзар" 1860р.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.