Спецпроект

Американка отримала лист, відправлений їй у 1944 році

Лист, датований 9 серпня 1944 року і адресований "Міс Р.Т. Флетчер, шпиталь Американського Червоного Хреста, Кемп Робертс, Каліфорнія", надійшов на адресу Ґарі Макмастера з історичного музею Кемп Робертса у лютому 2011-го.

Службовці, які знайшли лист в надрах пошти, вирішили відправити його в музей, бо шпиталя за вказаною адресою давно не існувало. При цьому поштовики не змогли пояснити, чому лист, надісланий 66 років тому, був доставлений тільки зараз.

Ґарі Макмастер розповів про лист у місцевій газеті "Монтґомері Едвертайзер". Потім цю статтю передрукувала агенція АР, а звідти - англомовні видання по всьому світу, від Індії до Канади.

Минулого тижня з Макмастером зв'язалася донька вказаної адресатом панни Флетчер. Вона надала фото конвертів з іншими листами, підписаними цим же почерком. Це був почерк її дядька, брата панни Флетчер, яка вже давно стала пані і народила дітей.

Дядько помер кілька років тому, а мама у свої 90 досі жива і при добрій пам'яті, повідомила донька адресата. Під час Другої світової міс Флетчер працювала волонтером Червоного Хреста, організовуючи виступи акторів у центрі підготовки артилеристів Кемп Робертса і місцевому шпиталі.

Донька пообіцяла поїхати до мами, яка живе за кількасот миль, на ці вихідні, щоб пані Флетчер нарешті прочитала листа. Конверт, запечатаний 66 років тому, весь цей час залишався невідкритим. Учора його нарешті мав розпечатати адресат.

Лист, відправлений 66 років тому

Тим часом Ґарі Макмастер сподівається, що світова медіа-слава допоможе його музею привабити нових відвідувачів. "У нас найбільший музей армії США в Західній Америці, а ходить сюди дві-три людини в день. Думаю, тепер ситуація зміниться".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.