Спецпроект

Анонс: акція пам'яті учасників бою під Крутами "Присвяти ікону герою"

19 березня 2011 року на Аскольдовій горі - акція "Присвяти ікону герою" з нагоди 93-ї річниці перепоховання учасників бою під Крутами.

У роковини перепоховання студентів учасники  громадського об'єднання "Українська альтернатива" зорганізують біля символічної могили "крутянам" толоку з розміщення образів Божої Матері на честь кожного з загиблих юнаків. Ідея з розміщення ікон належить Анатолію Гайдамаці, автору художньої композиції пам'ятника героям Крут.

Священики українських церков проведуть спільний поминальний молебень за душами загиблих.

Захід "Присвяти ікону герою" відбудеться 19 березня на подвір'ї церкви Св. Миколая УГКЦ, що на Аскольдовій могилі. Початок - 11.00.

Щиро запрошуємо активну громадськість взяти участь у нашій толоці. ГО "Українська альтернатива" береться організувати виготовлення 120 ікон - саме стільки бракує їх до ста п'ятидесяти за початковим задумом. Напередодні акції або у її день кожен зможе зробити благодійний внесок.

Історична довідка: 19 березня 1918 р. тіла 27 учасників бою, що відбувся під Крутами, за наказом уряду Української Народньої Республіки були перепоховані на Аскольдовій горі. Вшанувати юнаків як героїв прийшли тоді тисячі киян. На цвинтарі, де спочили душі студентів, у 1918 році було встановлено хрест. А вже за часів незалежної України за проектом народного художника України Анатолія Гайдамаки було насипано символічну могилу та розміщено 150 ікон на деревах. Проте на сьогодні на Меморіалі залишилось лише близько чотирьох десятків ікон.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".