Спецпроект

На Аскольдовій могилі розвішали на деревах 122 ікони (ФОТО)

19 березня на деревах Меморіалу героям Крут у парку "Аскольдова могила" учасники Громадського об'єднання "Українська альтернатива" розмістили 122 ікони.

Про це повідомляє офіційний сайт ГО.

Акція відбулася в рамках відновлення початкового задуму Меморіалу, у якому при його відкритті у 2006 році було 150 ікон. Разом з іконами, які були на Меморіалі раніше, зараз там більше 150 ікон.

12 образів з різних куточків України символізують різноманітність та цілісність нашої країни. У січні 1918 року під Крутами захищати столицю УНР Київ вийшли українці з різних частин Вітчизни.

Молебень на символічній могилі відправили священики Української православної церкви (Київський Патріархат) архімандрит, настоятель Свято-Михайлівського Золотоверхого собору Лаврентій (Живчик), голова місійного відділу УГКЦ о.Василь Поточняк, сотрудник церкви Св.Миколая ієрей Олексій Геник.

Як пояснив народний художник України, автор проекту меморіалу Анатолій Васильович Гайдамака, ікони Богоматері, роззосереджені по паркові, мають оберігати спокій молодих героїв, місце поховання яких наразі точно не встановлено.

Фото: "Українська альтернатива"

Племінниця учасника бою під Крутами Олена Василівна Леонтович висловила впевненість у тому, що такі акції є вкрай важливими для розвитку свідомого громадянства.

Ікони для розміщення на Меморіалі видруковані на пластику і підготовлені до того, щоб витримати зміни сезонів та погодних умов. Щоб зробити цей проект можливим, одинадцять ініціаторів створили громадський фонд розміром понад 7.000 гривень.

У ході інформаційної кампанії кількість благодійників зросла до півсотні, і майже половина витрачених коштів була відшкодована добровільними благодійними внесками по 60 гривень - саме в таку суму обійшлося виготовлення одного образа.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.