Спецпроект

На Аскольдовій могилі розвішали на деревах 122 ікони (ФОТО)

19 березня на деревах Меморіалу героям Крут у парку "Аскольдова могила" учасники Громадського об'єднання "Українська альтернатива" розмістили 122 ікони.

Про це повідомляє офіційний сайт ГО.

Акція відбулася в рамках відновлення початкового задуму Меморіалу, у якому при його відкритті у 2006 році було 150 ікон. Разом з іконами, які були на Меморіалі раніше, зараз там більше 150 ікон.

12 образів з різних куточків України символізують різноманітність та цілісність нашої країни. У січні 1918 року під Крутами захищати столицю УНР Київ вийшли українці з різних частин Вітчизни.

Молебень на символічній могилі відправили священики Української православної церкви (Київський Патріархат) архімандрит, настоятель Свято-Михайлівського Золотоверхого собору Лаврентій (Живчик), голова місійного відділу УГКЦ о.Василь Поточняк, сотрудник церкви Св.Миколая ієрей Олексій Геник.

Як пояснив народний художник України, автор проекту меморіалу Анатолій Васильович Гайдамака, ікони Богоматері, роззосереджені по паркові, мають оберігати спокій молодих героїв, місце поховання яких наразі точно не встановлено.

Фото: "Українська альтернатива"

Племінниця учасника бою під Крутами Олена Василівна Леонтович висловила впевненість у тому, що такі акції є вкрай важливими для розвитку свідомого громадянства.

Ікони для розміщення на Меморіалі видруковані на пластику і підготовлені до того, щоб витримати зміни сезонів та погодних умов. Щоб зробити цей проект можливим, одинадцять ініціаторів створили громадський фонд розміром понад 7.000 гривень.

У ході інформаційної кампанії кількість благодійників зросла до півсотні, і майже половина витрачених коштів була відшкодована добровільними благодійними внесками по 60 гривень - саме в таку суму обійшлося виготовлення одного образа.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.