Спецпроект

Восени в Умані очікують біля 40-50 тис. прочан-хасидів

У Черкаській області розпочалася робота з організації паломництва брацлавських хасидів до Умані у 2011 році.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Черкаської облдержадміністрації, у зв’язку із набуттям чинності угоди між Україною та Ізраїлем про безвізовий режим цього року на Черкащині очікують щонайменше 40-50 тисяч паломників.

За словами голови облдержадміністрації Сергія Тулуба, серед проблемних питань відзначено обмежені можливості інфраструктури Умані, а також невдоволення представників місцевих громадських організацій і жителів міста, що іноді призводить до конфліктних ситуацій.

Крім того, на думку фахівців, потребує визначення статус прочан, оскільки в Україні відсутній закон „Про паломництво”, відсутня єдина структура, яка б організовувала поїздки до Умані, а відтак брала б на себе певні зобов’язання, зокрема, щодо поведінки паломників, створення відповідних умов для перебування, здійснення релігійних обрядів, йдеться у повідомленні ОДА.

В Україні не визначена єдина приймаюча організація. Прочани проживають на квартирах уманчан, користуються приватним автотранспортом, що іноді призводить до виникнення надзвичайних ситуацій.

В області буде створено робочу групу, яка працюватиме над розробкою пропозицій з удосконалення нормативно-правової бази підготовки візиту брацлавських хасидів, повідомив Сергій Тулуб.

Масові візити брацлавських хасидів в Умань, де розташована могила засновника хасидизму цадика Нахмана з Брацлава, відбуваються у вересні-жовтні під час єврейського Нового Року. Восени 2010 року Умань відвідало біля 25 тисяч прочан.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.