Спецпроект

Восени в Умані очікують біля 40-50 тис. прочан-хасидів

У Черкаській області розпочалася робота з організації паломництва брацлавських хасидів до Умані у 2011 році.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Черкаської облдержадміністрації, у зв’язку із набуттям чинності угоди між Україною та Ізраїлем про безвізовий режим цього року на Черкащині очікують щонайменше 40-50 тисяч паломників.

За словами голови облдержадміністрації Сергія Тулуба, серед проблемних питань відзначено обмежені можливості інфраструктури Умані, а також невдоволення представників місцевих громадських організацій і жителів міста, що іноді призводить до конфліктних ситуацій.

Крім того, на думку фахівців, потребує визначення статус прочан, оскільки в Україні відсутній закон „Про паломництво”, відсутня єдина структура, яка б організовувала поїздки до Умані, а відтак брала б на себе певні зобов’язання, зокрема, щодо поведінки паломників, створення відповідних умов для перебування, здійснення релігійних обрядів, йдеться у повідомленні ОДА.

В Україні не визначена єдина приймаюча організація. Прочани проживають на квартирах уманчан, користуються приватним автотранспортом, що іноді призводить до виникнення надзвичайних ситуацій.

В області буде створено робочу групу, яка працюватиме над розробкою пропозицій з удосконалення нормативно-правової бази підготовки візиту брацлавських хасидів, повідомив Сергій Тулуб.

Масові візити брацлавських хасидів в Умань, де розташована могила засновника хасидизму цадика Нахмана з Брацлава, відбуваються у вересні-жовтні під час єврейського Нового Року. Восени 2010 року Умань відвідало біля 25 тисяч прочан.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.