Спецпроект

Солдатенко обіцяє створити історичну спеціальність для фахівців із національної пам'яті

Голова Українського інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко каже, що УІНП з державного відомства, яке віддавало накази по чиновницькій вертикалі, буде перетворено на повноцінну наукову установу.

Про це голова УІНП заявив в інтерв'ю "Історичній Правді".

"Коли інститут був органом виконавчої влади, то мав департаменти і управління, - сказав Солдатенко. - Тепер замість розпорядчих підрозділів ми створимо наукові відділи".

За словами керівника УІНП, в наукових відділах буде така ж структура, як в академічних інститутах: головний науковий співробітник, провідний науковий співробітник, старший науковий співробітник, науковий співробітник і молодший науковий співробітник, із відповідними функціями.

Також у новому положенні про інститут записано, що тут буде створено Спеціалізовану раду з захисту дисертацій із наукової спеціальності, пов'язаної з вивченням національної пам'яті.

"Цієї спеціальності в нас наразі немає, - зазначив Солдатенко. - Ми вирішимо, як вона буде називатися. І спеціалісти, які захищатимуться, отримуватимуть документ із зазначенням цієї спеціальності. Будуть аспірантура, докторантура... Тобто УІНП функціонуватиме як наукова установа, а не розпорядчий орган".

Як повідомив голова УІНП, поки що уряд призначив у склад інституту трьох осіб - голову і двох заступників.

"Чекаємо державної реєстрації нового інституту, затвердження урядом штатного розкладу і нових стандартів заробітної плати, - розповів Солдатенко. - Тоді ми зможемо частину співробітників, які працювали в попередньому інституті і готові перейти до нового інституту, зарахувати вже в штат нової установи".

За словами чиновника, майже половина з попереднього штату УІНП (загалом 43 людини) вже звільнилася. Замість них шукатимуть "людей, які вміють вести інтенсивну і плідну науково-дослідницьку роботу".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.