Спецпроект

ГРИЦАК ХОЧЕ СПІЛЬНИЙ ПІДРУЧНИК - УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ

Історик Ярослав Грицак висловився за створення спільного українсько-польського підручника з історії. За його словами, потрібний для цього досвід у світі вже є.

Про це повідомляє ZAXID.net.

"Я вважаю, що критично необхідно - це ми самі будемо робити, і ми вже це робимо - почати писати спільний польсько-український підручник з історії - зокрема, щодо питання, яке викликає найбільші контроверсії не тільки в польському і українському, але й російському суспільстві - історії Другої Світової війни, - повідомив історик під час виступу на конференції щодо українсько-польських стосунків.

За словами Грицака, історики "створили вже щодо цього певну ініціативу" і вже мають "певне фінансування", яке "обіцяє не українська і не польська сторона, а Голландське посольство".

"Є моделі різні підручників і посібників, є світовий досвід. Оскільки польсько-українська справа не є справою українською чи польською, а світовою, то Америки відкривати не треба - є дуже багато у світі зразків, як треба писати спільні підручники чи посібники. Я знаю два інститути, один - в Німеччині, другий - в Америці, які тим займаються, які займаються турецько-вірменськими стосунками, ізраїльсько-палестинськими, які мають певні моделі, як краще писати, а як краще не писати, тому що це - неуспішно", - додав історик.

Присутній на прес-конференції історик Леонід Зашкільняк висловив переконання, що такий підручник створити неможливо, і краще писати спільний посібник. Ярослав Грицак сказав, що не заперечує проти такої пропозиції.

Нагадємо: в листопаді 2010 року міністр освіти України Дмитро Табачник повідомив, що українсько-російська міждержавна комісія створила робочу групу у складі вчених-істориків України та Російської Федерації з підготовки навчального посібника для вчителів історії.

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.