Спецпроект

Донецькі депутати проти "таких ганебних героїв, як Бандера"

В день, коли розглядається касаційна скарга щодо Бандери-Героя, депутати Донецької облади ухвалили звернення до народних депутатів України щодо неприпустимості героїзації Степана Бандери.

Доповідачем виступила депутат облради від Компартії Ірина Попова, повідомляє Острів.

Попова закликала позбутися таких "ганебних героїв, як Степан Бандера".

"Розвиток подій в останні роки показує, що потенційна загроза відродження неофашизму стає реальністю. Використовуючи як привід для деструктивних дій скасування Указу президента України 46/2010 від 20 січня 2010 року про присвоєння Степану Бандері звання Героя, націоналістичні сили намагаються дестабілізувати політичну ситуацію в державі. Це викликає серйозну стурбованість Донецької обласної ради", - сказано в тексті звернення.

"Ми вважаємо скасування указу 46/2010 від 20 січня 2010 року актом відновлення історичної справедливості і свідченням намірів держави дотримуватися загальнолюдських норм гуманізму, європейської демократії і права", - заявляють депутати облради.

У той же час заяви депутатів Тернопільської, Івано-Франківської і Львівської облрад, їхні заклики до "революції під прапорами Степана Бандери", донецькі депутати розцінили як "демонстрацію агресії стосовно жителів східних регіонів України і керівництва держави".

Нагадаємо, що сьогодні Вищий адміністративний суд мав розглядати касаційну скаргу на рішення судів першої й апеляційної інстанції, якими було визнано незаконним указ Президента Віктора Ющенка про присвоєння Степану Бандері звання Героя України.

Але у зв'язку з хворобою судді сьогоднішнє засідання перенесене на невизначений термін.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.