Спецпроект

Донецькі депутати проти "таких ганебних героїв, як Бандера"

В день, коли розглядається касаційна скарга щодо Бандери-Героя, депутати Донецької облади ухвалили звернення до народних депутатів України щодо неприпустимості героїзації Степана Бандери.

Доповідачем виступила депутат облради від Компартії Ірина Попова, повідомляє Острів.

Попова закликала позбутися таких "ганебних героїв, як Степан Бандера".

"Розвиток подій в останні роки показує, що потенційна загроза відродження неофашизму стає реальністю. Використовуючи як привід для деструктивних дій скасування Указу президента України 46/2010 від 20 січня 2010 року про присвоєння Степану Бандері звання Героя, націоналістичні сили намагаються дестабілізувати політичну ситуацію в державі. Це викликає серйозну стурбованість Донецької обласної ради", - сказано в тексті звернення.

"Ми вважаємо скасування указу 46/2010 від 20 січня 2010 року актом відновлення історичної справедливості і свідченням намірів держави дотримуватися загальнолюдських норм гуманізму, європейської демократії і права", - заявляють депутати облради.

У той же час заяви депутатів Тернопільської, Івано-Франківської і Львівської облрад, їхні заклики до "революції під прапорами Степана Бандери", донецькі депутати розцінили як "демонстрацію агресії стосовно жителів східних регіонів України і керівництва держави".

Нагадаємо, що сьогодні Вищий адміністративний суд мав розглядати касаційну скаргу на рішення судів першої й апеляційної інстанції, якими було визнано незаконним указ Президента Віктора Ющенка про присвоєння Степану Бандері звання Героя України.

Але у зв'язку з хворобою судді сьогоднішнє засідання перенесене на невизначений термін.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.