Спецпроект

В панорамах Google з'явилися історичні пам'ятки Європи (ФОТО)

Панорами Street View стають доступними для тих місць, яких раніше не було видно на мапах Google - в тому числі можна порозглядати пам'ятки Італії та Франції.

Про це повідомляє ITC.ua.

З недавнього часу Google почала застосовувати не тільки машини для зйомки панорам свого сервісу Google Street View. Велосипеди, снігоходи, і інші компактні засоби пересування дозволяють дістатися туди, куди фотоавтомобілі компанії не могли заїхати.

Відповідно з'явилася можливість робити панорамні зображення не тільки для міських вулиць і доріг. Тепер панорами для відомих історичних місць будуть доступні також на карті Італії та Франції.

Аппієва дорога. Скріншот із Google Street View

Pимський Колізей, побудований в першому столітті, став одним з перших архітектурних пам'яток, який можна відвідати в Street View і віртуально вивчити зсередини, а не тільки зовні.

 Колізей

Крім кількох пам'яток у Римі, доступні також панорами у Флоренції, і деякі відомі історичні місця у Франції.

Фонтенбло - палац епохи Ренесансу, де з XVI до XIX сторіччя жили французькі монархи

З повним списком доступних пам'яток можна ознайомитися тут.



 Санта Марія дель Фьоре - кафедральний собор Флоренції. Саме тут мала стояти статуя Давида, зроблена Мікеланджело

Нагадаємо, що українські замки і храми з повітря можна побачити на вітчизняному сервісі карт.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.