Спецпроект

Літак Гагаріна міг розбитися через виконання надто різкого маневру

До катастрофи літака, в якому розбився Юрій Гагарін, швидше за все, привів різкий маневр.

Такі дані навів начальник департаменту із забезпечення діяльності архіву виробництва президента РФ Олександр Степанов на прес-конференції в "Інтерфаксі"

При цьому Степанов послався на розсекречені висновки комісії.

"Висновки комісії: виходячи з аналізу обставин льотної події (я дослівно зачитую) і матеріалів розслідування, найбільш ймовірна причина катастрофи - виконання різкого маневру для віддворота від кулі зонду, - сказав чиновник, цитуючи розсекречений документ. - Або, що менш ймовірно - для запобігання входу в верхній край першого шару хмарності".  

У висновках комісії також говориться, що "різкий маневр призвів до подальшого потрапляння літака в закритичний режим польоту і звалювання в умовах ускладненої метеорологічної обстановки".

Перший космонавт світу Юрій Гагарін загинув 27 березня 1967 року, виконуючи тренувальний політ на учбовому винищувачі МіГ-15 із льотчиком Володимиром Сєрьогіним у Владімірській області РСФСР.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.