Спецпроект

Анонс: вшанування жертв концтабору в центрі Львова (ФОТО)

У понеділок 11 квітня у Львові відбудеться освячення пам’ятного хреста на території колишнього концтабору "Шталаг-328" (біля північного форту №1 оборонного комплексу львівської "Цитаделі").

Акція присвячена Міжнародному дню визволення в’язнів нацистських концтаборів, повідомляють організатори.

Згідно з архівними матеріалами СБУ, у таборі "Шталаг-328", розміщеному в єдиному в Україні вцілілому комплексі австрійських фортифікацій XIX-го сторіччя, з 1941 до 1944 років утримувались військовополонені: українці, росіяни, євреї, французи, бельгійці і навіть італійці, які відмовлялися воювати за режим Муссоліні. Їх тримали у жахливих умовах, під відкритим небом, без їжі.

Комендантом таборової поліції працював Андрій Якушев, за національністю мордвин, народився в Росії. Він був найжорстокішим катом. У 1977 році, за доказами радянського слідства, Якушев був засуджений до розстрілу.

 Хрест, який буде освячено. Вдалині видно цитадельний форт. Ц

Городяни постійно чули постріли і крики з гори концтабору, бачили дим від спалених тіл. Але про ці жахливі сторінки на "Цитаделі" не написано жодного слова, немає хреста, пам'ятної таблички. Зате на території розташувались комерційні структури і збудований готель до Євро-2012.

Нагадаємо, що в березні цього року група нагороджених званням "Герой України" (серед них Роман Іваничук, Борис Возницький, Юрій Шухевич, Степан Хмара) звернулася до президента Януковича з проханням надати комплексові "Цитадель" статус національної пам'ятки - меморіалу міжнаціональної пам'яті, що не дозволить приватизувати місце масових смертей.

"Недоречні розваги там, де загинули 140 тисяч українців, росіян, французів, бельгійців, італійців, євреїв, людей інших національностей", - зазначив колишній політв'язень Юрій Шухевич (син командира УПА Романа Шухевича).

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".