Спецпроект

СУД ПРИЗУПИНИВ РОЗГЛЯД СПРАВИ ШУХЕВИЧА

Вищий адмінсуд призупинив провадження у справі стосовно позбавлення Романа Шухевича звання Героя України.

Провадження за позовом громадянина Оленцевича призупинено до розгляду тотожної справи за аналогічним позовом громадянина Соловйова, повідомив депутат Андрій Парубій, який присутній на засіданні суду.

Він повідомив, що низка громадян та партій, серед яких і "Наша Україна", подавали клопотання про участь у справі в якості третьої сторони, однак суд відмовив у задоволенні таких клопотань.

Водночас, за словами Парубія, суд погодився, щоб екс-президент Віктор Ющенко долучився до процесу в якості третьої сторони.

"Історична Правда", заплутавшись у юридичних хитросплетіннях, подзвонила адвокату Степана Бандери Роману Орєхову (ще не завершена справа про присвоєння Героя України Бандері є майже ідентичною зі справою Шухевича) і попросила його пояснити ситуацію по можливості простою мовою.

Ось що вийшло:

Донецький юрист Володимир Оленцевич наполегливо оскаржував укази президента Ющенка про нагородження тих чи інших осіб - не тільки історичних персонажів, але й діячів сучасності: скажімо, Віталія Гайдука, Юрія Луценка, ректора Донецького медуніверситету Валерія Казакова і навіть Олександра Пасенюка — голову Вищого адміністративного суду України.

В задоволенні усіх цих скарг Оленцевичу донецькі суди відмовили (це було ще за часів президенства Ющенка), в тому числі і в оскарженні указу про присвоєння Роману Шухевичу звання Героя України. Тому що всі ці президентські укази не стосуються особистих прав та інтересів громадянина Оленцевича.

Кількісний та якісний огляд Героїв України читайте в розділі "Тексти"

Тоді адвокат Оленцевич оскаржив рішення донецької апеляції щодо своєї скарги у касаційній інстанції, а сам звернувся в суд першої інстанції з аналогічним своєму новим позовом щодо указу про Героя Шухевича, тільки подав його від імені громадянина Анатолія Соловйова (як його представник).

У першій інстанції йому відмовили, а от апеляцію Донецький адмінсуд задовольнив. Це діялося вже за президенства Януковича. На це рішення апеляційної інстанції син Романа Шухевича Юрій подав касаційну скаргу у Вищий адміністративний суд України (ВАСУ). Її ще не розглядали.

Тим часом змінилося законодавство і всі позови щодо указів президента став розглядати ВАСУ. Він і прийняв (як касаційна інстанція) до розгляду по суті касаційну скаргу Оленцевича щодо його старого позову. Сьогодні цю скаргу мала розглядати 5-та палата ВАСУ, яка саме й займається позовами до вищих органів влади.

Однак сьогодні ВАСУ чомусь призупинив (це перший такий випадок в історії вітчизняного судочинства) провадження до розгляду аналогічної справи Анатолія Соловйова (тієї, де Оленцевич є представником позивача і касаційну скаргу щодо якої подав у ВАСУ Юрій Шухевич).

(Логічно припустити, що таким чином сьогоднішні судді переклали відповідальність за долю резонансної справи на плечі колег - ІП)

На думку Романа Орєхова, тепер рішення у справі Шухевича може з'явитися не раніше, ніж наприкінці 2011 року. Спершу розглянуть скарги, потім передадуть на новий розгляд у суди першої інстанції і так далі, і досить довго.

Тим часом 29 березня  у ВАСУ відбудеться розгляд касаційної скарги Романа Орєхова на рішення Донецького апеляційного адміністративного суду і Донецького окружного адміністративного суду, які задовольнили позов того ж таки Володимира Оленцевича,  визнавши указ президента Ющенка про присвоєння Степану Бандері звання Героя України незаконним і скасувавши його.

Як бачимо, ситуація настільки абсурдна, що навіть людині з юросвітою непросто розібратися.

Юридичний лікнеп щодо "справи Ющенка-Бандери-Шухевича від анонімних юристів читайте в розділі "Дайджест"

Фото майна, вилученого у громадянина Шухевича після його смерті, дивіться у розділі "Артефакти"

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін