Спецпроект

Анонс: вшанування жертв концтабору в центрі Львова (ФОТО)

У понеділок 11 квітня у Львові відбудеться освячення пам’ятного хреста на території колишнього концтабору "Шталаг-328" (біля північного форту №1 оборонного комплексу львівської "Цитаделі").

Акція присвячена Міжнародному дню визволення в’язнів нацистських концтаборів, повідомляють організатори.

Згідно з архівними матеріалами СБУ, у таборі "Шталаг-328", розміщеному в єдиному в Україні вцілілому комплексі австрійських фортифікацій XIX-го сторіччя, з 1941 до 1944 років утримувались військовополонені: українці, росіяни, євреї, французи, бельгійці і навіть італійці, які відмовлялися воювати за режим Муссоліні. Їх тримали у жахливих умовах, під відкритим небом, без їжі.

Комендантом таборової поліції працював Андрій Якушев, за національністю мордвин, народився в Росії. Він був найжорстокішим катом. У 1977 році, за доказами радянського слідства, Якушев був засуджений до розстрілу.

 Хрест, який буде освячено. Вдалині видно цитадельний форт. Ц

Городяни постійно чули постріли і крики з гори концтабору, бачили дим від спалених тіл. Але про ці жахливі сторінки на "Цитаделі" не написано жодного слова, немає хреста, пам'ятної таблички. Зате на території розташувались комерційні структури і збудований готель до Євро-2012.

Нагадаємо, що в березні цього року група нагороджених званням "Герой України" (серед них Роман Іваничук, Борис Возницький, Юрій Шухевич, Степан Хмара) звернулася до президента Януковича з проханням надати комплексові "Цитадель" статус національної пам'ятки - меморіалу міжнаціональної пам'яті, що не дозволить приватизувати місце масових смертей.

"Недоречні розваги там, де загинули 140 тисяч українців, росіян, французів, бельгійців, італійців, євреїв, людей інших національностей", - зазначив колишній політв'язень Юрій Шухевич (син командира УПА Романа Шухевича).

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.