Спецпроект

Метро "Республіканський стадіон" перейменують як історично застаріле

Станція метро „Республіканський стадіон", яка знаходиться на площі біля Олімпійського стадіону, буде перейменована для уникнення плутанини серед туристів та гостей міста.

Про це повідомив голова постійної комісії Київради Олександр Бригинець після засідання комісії, де розглядалося це питання.

"Наша комісія підтримала ініціативу Метрополітену змінити назву, оскільки недоцільно мати станцію метро "Республіканський стадіон", яка носить стару назву стадіону, а не нову, бо це може дезінформувати, плутати туристів, - сказав Бригинець.

За його словами, така зміна потрібна терміново, оскільки під час Євро-2012 Київ прийматиме багато туристів, для яких стадіон буде "одним із важливих об'єктів уваги".

Депутат також додав, що проект про перейменування станції пройшов розгляд у всіх комісіях та буде проголосований на одній з найближчих сесій.

Нагадаємо, що стадіон на схилах Черепанової гори в Києві влада УРСР вирішила будувати у 1934 році - відразу після того, як столицю Радянської України перенесли з Харкова до Києва. Власне, прийнята в 1936-ому назва "Республіканський стадіон" і означала "головний стадіон республіки".

1961 рік. Центральний стадіон УРСР ще без другого ярусу. Фото з офіційного сайту спорткомплексу "Олімпійський"

Побудований на місці скромного "Червоного стадіону імені Троцького" (1923 рік) спорткомплекс мали відкрити 22 червня 1941 року, але через військово-політичні обставини він був відкритий у червні 1944 року.

У 1967 році на стадіоні добудували другий ярус. У 1981 році було відкрито станцію метро "Республіканський стадіон".

У 1996 році Республіканський стадіон указом президента Кучми було перейменовано на Національний спортивний комплекс "Олімпійський".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".